Морський фаховий коледж
Херсонської морської державної академії
Бібліотека
Short — інформація
Всесвітній день моря 2021:
Seafarers at the core of shipping’s future =
Моряки: запорука успіху судноплавства майбутнього»
У 1978 році IMO заснувала Всесвітній день моря з метою привернути увагу до проблеми безпеки на морі і збереження морських біоресурсів. Це один з міжнародних днів у системі Організації Об’єднаних Націй. Відзначається за рішенням Х сесії Асамблеї Міжурядової морської консультативної організації (ИМКО) в останній четвер вересня.
Мета Всесвітнього дня моря привернути увагу міжнародної громадськості до того, який непоправний збиток морям і океанам наносять перелов риби, забруднення водоймищ і глобальне потепління. Два найбільш важливі завдання – підвищення безпеки на морі і попередження забруднення морського середовища.
У 2021 році Всесвітній день моря відзначається 30 вересня. Щорічно обирається тема і тези для заходів під егідою міжнародної події – Дня моря. Тема Всесвітнього дня моря на 2021 рік – Seafarers at the core of shipping’s future = Моряки: запорука успіху судноплавства майбутнього».
Тема 2021 року покликана звернути увагу на мореплавців, їх роль в забезпеченні постачання, і на ті проблеми, з якими вони стикаються. Таке гнучке формулювання, як «запорука успіху судноплавства майбутнього», дозволяє приділити увагу найширшому спектрі питань: охорони праці працівників торгового флоту, безпеки на морі, захисту навколишнього середовища, правових питань, і навіть перспективам самій професії моряка на тлі зростаючої автоматизації та інформатизації вантажоперевезень.
День моря присвячений розвитку безпечного, ефективного та сталого судноплавства. Коли мова заходить про шкоду морського флоту для екології, зазвичай згадуються масштабні катастрофи, пов’язані з розливами нафти, але насправді судна впливають на навколишнє середовище не тільки цим.
З моменту свого створення в 1958 році ІМО приділяла особливу увагу питанням охорони навколишнього середовища. 90% всієї міжнародної торгівлі припадає на морські судна. Це одночасно найефективніший економічно і самий доброзичливий до природи метод. Внесок торгового флоту в утворення парникових газів менше, ніж у автомобілів, а безперечне лідерство належить, звичайно, енергетичному сектору та промисловості.
Головний інструмент для забезпечення екологічності вантажоперевезень – Міжнародна конвенція по запобіганню забруднення з суден (MARPOL). Цей документ постійно оновлюється, і спрямований не тільки на попередження витоків нафти, палива і інших шкідливих хімікатів. Також конвенція здійснює контроль за утилізацією побутових відходів і сміття на суднах, і зменшення забруднення повітря.
Конвенція чітко описує вимоги безпеки під час перевезення небезпечних вантажів, у тому числі нафти. Це і технічні вимоги до проектування суден, і інструкції по розробці транспортних маршрутів, і стандарти техніки безпеки та підготовки моряків.
Рано чи пізно у всіх суден закінчується термін служби. Ще один спосіб зменшити забруднення природи – відправляти їх на переробку. Судна складаються в основному зі сталі та інших сплавів, придатних до повної переробки. За дотриманням стандартів якості також стежить ІМО.
Забруднюють судна і повітря: як і весь транспорт, вони є джерелами парникових газів. Незважаючи на те, що вуглецевий слід флоту невеликий – всього близько 2,7% від світового, Конвенцією MARPOL передбачені заходи щодо його зниження. ІМО розроблений і впроваджений індекс енергоефективної конструкції. Його можна вважати першим механізмом, який регулює вуглецеві викиди, прийнятим офіційно на міжнародному рівні. Індекс встановлює максимальну кількість вуглецю, який викидає транспортний засіб під час перевезення однієї тонни вантажу на одну морську милю.
Ще одна складність – звичайне сміття. Екіпаж і пасажири судна, перебуваючи в морі, виробляють ті ж відходи, що і всі інші люди. MARPOL вдалося встановити правила утилізації таких відходів, і, що найважливіше, повністю заборонити скидання в океан пластик – він становить 83% від усього морського сміття.
Проте, деяке сміття все ж можна викидати в воду в місцях, де це дозволено. До них відносяться різні біологічні, які легко розпадаються, відходи, як, наприклад, відходи рибальства. Можна затоплювати габаритні нейтральні матеріали, що складаються з бетону, сталі або інших неотруйних речовин. Кожне таке припущення обмовляється окремо, і зони, в яких скидання сміття дозволено, встановлює відповідальна за територію країна або організація.
Значна проблема, це обростання днища судна різними морськими організмами і водоростями. Це погіршує характеристики судна та сприяє руйнуванню корпусу. Крім того, створюється загроза поширення інвазивних морських видів і потенційно небезпечних бактерій. Для боротьби з цим використовуються спеціальні покриття і фарби, що містять токсичні елементи. ІМО, прекрасно усвідомлюючи необхідність такого підходу, все ж домоглася заборони найбільш токсичних речовин, здатних накопичуватися в воді і донних відкладеннях
В сучасних суднах як баласт використовується вода, що закачується в спеціальні ємності. Вони також можуть стати джерелом забруднення води, або послужити причиною поширення інвазивних тварин і бактерій, потенційно небезпечних і для людини. Конвенцією MARPOL регулюються правила управління баластом, не допускається скидання забрудненої води.
Тема 2021 року також є продовженням теми 2020 року «Стале судноплавство для стійкої планети» і безпосередньо пов’язана з нею, щоб підкреслити роль, яку моряки будуть грати в забезпеченні сталого майбутнього судноплавства.
Сталий розвиток судноплавства, таким чином, дозволить не тільки скоротити до мінімуму забруднення світового океану, а й також внести свій внесок в боротьбу зі зміною клімату, поширенням інвазивних видів. Судноплавство створює робочі місця не тільки для моряків, а й працівників верфей, портів, конструкторських організацій. Все це дозволить ще на крок наблизитися до майбутнього, в якому людство буде процвітати не просто разом з планетою, а як її гармонійна частина.
Укладач: Ірина МОСЕЙЧЕНКО, бібліограф 03.09. 2021 р.
Морський фаховий коледж
Херсонської морської державної академії
Бібліотека
ДАЙДЖЕСТ
Станіслав Лем: фантаст чи провидець.
Речі які передбачив у своїх творах письменник.
(до 100-річчя від дня народження польського письменника-фантаста
Станіслава Лема (1924-2006))
Станіслав Лем – це один із найвідоміших у світі польських письменників. 50 його книжок розійшлися накладом 40 мільйонів примірників. Твори Станіслава Лема перекладені 41 мовою, в тому числі українською. На основі оповідання «Соляріс» були зняті два фільми. Фахівці наголошують, що Станіслав Лем передбачив низку деталей технологічного прогресу, таких як: Інтернет, віртуальний світ, штучна інтелігенція, гонка озброєнь у космосі.
«Був філософом майбутнього», – говорив він про себе.
Джерело: https://www.radiosvoboda.org/a/951211.html
Станіслав Лем народився у Львові 12 вересня 1921 року в родині лікаря і продовжив «сімейну» професію. Він закінчив Ягелонський медичний університет у Кракові в 1948 році і згодом деякий час був практикуючим лікарем, а у вільний час почав писати оповідання.
Вперше його твори були опубліковані в 1946 році – в світ вийшли науково-фантастичні повісті. Пізніше це захоплення переросло в основне заняття, і перший літературний успіх прийшов до Лема після публікації роману «Астронавти» в 1951 році, який потім неодноразово публікувався за кордоном і завоював широку популярність.
Але на високий п’єдестал визнаного авторитету в галузі наукової фантастики Станіслава підняв інший його роман – «Магеланова хмара» (1955 р.). З цього часу Лем – професійний письменник.
Популярність прийшла до нього швидко. За чверть століття він створив кращі свої науково-фантастичні твори, в яких викривав споживацьке ставлення до життя і мілітаризм. За творами Лема знято кілька фільмів. Наприклад, роман «Солярис» (1961 р.), який неодноразово було екранізовано – зокрема в СРСР режисером А. Тарковським.
Лем – автор фундаментальної філософської праці «Сума технології», у якій передбачив створення віртуальної реальності, штучного інтелекту, а також розвинув ідеї автоеволюції людини, створення штучних світів і багато іншого.
У всьому світі фахівці-футурологи знають ґрунтовну наукову розвідку Лема «Фантастика і футурологія» (1970 р.). Протягом останніх десятиліть творчості письменника відзначені переважним інтересом до філософії, соціології, методології, а не до художньої літератури.
Проза Лема – це філософія, викладена читачеві в художніх образах, де він брав під сумнів все, аж до найпростіших істин.
Головний «ворог» на його думку – розумова лінь, небажання вдумуватися в суть речей і в закони, що керують всесвітом.
Твори Лема – високоосвіченої людини, що прекрасно розбиралась в астрономії та біології, кібернетиці та фізиці – рясніють інтелектуальним гумором і грою слів.
Його книги перекладені на 41 мову, їх тираж становить близько 30 млн. примірників.
Помер Станіслав Лем 27 березня 2006 року в Кракові. Письменник не хотів безсмертя і безпосередньо говорив про це, але дуже дбайливо ставився до часу.
«Для мене немає нічого дорожчого за час», — говорив він.
Пам’ятаймо про головного ворога – розумову лінь.
https://www.ar25.org/article/lyudyna-shcho-peredbachyla-maybutnye-stanislav-lem.html
15 сучасних речей, появу яких передбачив Станіслав Лем
Електронні книжки, планшети і смартфони, Ґуґл і навіть Матрікс описані ще в середині ХХ століття автором «Соляріса». Ось так Станіслав Лем передбачив майбутнє, в якому ми нині живемо.
Оптони, лектони, тріони і фантоматони… Можливо, ці слова вам невідомі, проте більшістю предметів, які вони описують, ви користуєтеся кожного дня. Станіслав Лем, класик польської наукової фантастики, передбачив їх появу задовго до того, як вони стали частиною нашого повсякдення. А ще творчість Лема суттєво вплинула на творців легендарної серії мультфільмів та однієї із найпопулярніших відеоігор.
Розповідаємо про найнеймовірніші передбачення Станіслава Лема, а також згадуємо його висловлювання на актуальні теми, зокрема про біотехнологію і трансгуманізм.
- Мабуть, Станіслав Лем був першим науковим фантастом, котрий передбачив кінець паперових книг. Це відбулося ще 1961 року в романі «Повернення з зірок»
- 2. Аудіокниги.
В тому-таки творі Лем передбачив популярність аудіокниг, які він називав «лектонами»
- Інтернет.
Уже на початку 50-х Лем припускав, що для збільшення ефективності потужних комп’ютерів належить їх об’єднати в єдину мережу. У своїх «Діалогах» (1957 р.) він називав цей напрямок розвитку цілком реалістичним: поступове накопичення «інформаційних машин» і «банків пам’яті» вело б до появи «державних, континентальних, а потім і міжпланетних комп’ютерних мереж». Лем став свідком того, як збулось багато з його передбачень. І це його дивувало.
Відоме його висловлювання, яке нібито прозвучало відразу після того, як Лем уперше скористався Інтернетом: «Доки я не користувався Інтернетом, то не знав, що на світі є стільки ідіотів».
4.Google
Приблизно в той самий час Лем передбачив майбутнє, в якому у всіх людей буде швидкий доступ до гігантської віртуальної бази даних – «тріонової бібліотеки». Тріони становили собою крихітні кварцові кристалики, «структура яких може змінюватися». Тріони працювали як сучасні флешки, однак були з’єднані радіохвилями, які формували гігантську базу знань. Ось як письменник зобразив цей процес у романі «Магелланова хмара» (1955 р.):
- Смартфони
У цій-таки книзі Лем описує те, що нагадує ранню версію смартфона: маленькі переносні пристрої із постійним доступом до тріонової бібліотеки.
Важливо нагадати, що Лем писав ці рядки у час, коли середньостатистичний комп’ютер був таких розмірів, що потребував гігантської зали.
- 3D-друк
В «Магеллановій хмарі» Лем також згадав цікаву модель виробництва, яка нагадує нинішню технологію друку 3D. Цікаво, що і логіка процесу, про який говорить Лем, не застаріла.
- The Sims
SimCity, гра авторів Sims, підготовлена студією Studio Maxis.
А що можна сказати про зв’язок Лема з комп’ютерними іграми? Віл Райт, розробник The Sims, однієї з найуспішніших ігор всіх часів і народів, не раз говорив, що Лем був його головним ідейним натхненником.
- Футурама
Зрозуміло, Лем не передбачив появи «Футурами», проте саме з його творчості черпав натхнення творець одного із найкращих телевізійних мультсеріалів початку ХХI століття. Сценарист шоу Д.С. Коен розповідав: «Моя мама обожнювала наукову фантастику. Вона й мене заразила любов’ю до цього жанру. Серед книг, які я прочитав у дитинстві, були такі твори Станіслава Лема, як «Зоряні щоденники Ійона Тихого» та «Оповідання про пілота Піркса». Думаю, ті дивні, сюрреалістичні і забавні оповідання справили на мене великий вплив; особливо мені сподобалася ідея, що роботи можуть бути людьми. Тим-то Бендер, найбільш «гуманізований» персонаж «Футурами», якось мірою зобов’язаний цим Станіславу Лему. Оповідання, про яке говорить Коен, – це, напевно, «Одинадцята подорож» із «Зоряних щоденників Ійона Тихого», а відповідний епізод серіалу називаться «Страх планети роботів» (The Fear of a Bot Planet, п’ятий епізод першого сезону).
- Електронний пил…
В «Кіберіаді» є й інші інноваційні, часом доволі дивні ідеї. Наприклад, «розумний пил» – мікроскопічні комп’ютери, здатні до самоорганізації, розмірами не більші за піщану крупинку, які працюють як єдина система. Ідея розумного пилу цілком відповідає останнім досягненням нанотехнології.
10 …і електронний бард
Ще одна смілива і дотепна ідея з «Кіберіади» – це електронний бард, комп’ютерний пристрій, який вміє писати вірші. Судячи зі всього, великий винахід робота-інженера Трурля частково матеріалізувався у вигляді експериментальних програм для написання віршів, яких зараз повно в інтернеті. А щоби побачити справжнього електронного барда, придуманого за проектом Лема, обов’язково відвідайте Центр Науки «Коперник» у Варшаві: там ви побачите акторів-роботів, які грають у спектаклях за оповіданнями Лема та інших авторів.
- Віртуальна реальність
Технології віртуальної реальності дивляться на нас буквально з-за кожного рогу. Та Станіслав Лем переконливо зобразив віртуальну реальність (т.зв. «фантоматику») ще 1964 року, задовго то того як багато західних футурологів почало серйозно обговорювати цю ідею.
У своїй книзі «Сума технології» польський фантаст описує «фантоматичний генератор», здатний створювати альтернативну реальність, яку годі відрізнити від «оригіналу». Лем зображав цю технологію як багатошарову: людина, котра покидає віртуальну реальність, не обов’язково повинна знову повернутися в «реальну».
Джерело: Автор:Mikołaj Gliński
https://culture.pl/ru/article/13-rechey-yaki-peredbachiv-lem
- Матриця, або Велика Симуляція
У своєму аналізі фантоматики Лем наблизився до концепту ідеальної симуляції, відомої нам із фільму «Матриця» або із нещодавнього серіалу «Світ Дикого Заходу». Похмурий образ великої симуляції Лем зобразив у романі «Футурологічний конгрес» (1971 р.). Він пов’язаний з концептом «цереброматики», тобто безпосереднього впливу на мозок за допомогою хімічних субстанцій. В 2013 році ізраїльский режисер Арі Фольман зняв за романом С. Лема фільм «Конгрес».
- Постправда
Лема цікавив філософський аспект стрімкого розвитку технологій. Письменник наблизився до розуміння того, як циркулює інформація в сучасному світі. Сьогодні видно, що письменник передбачив багато феноменів сучасних ЗМІ, пов’язаних з концептом постправди. В романі «Глас Господа» (1968 р.) Лем писав: «Заборонені думки можуть обертатися в голові потайки, та що накажете робити, якщо значущий факт тоне в повені фальсифікатів, а голос істини — в оглушливому гамі і, хоча звучить він вільно, почути його неможливо? Розвиток інформаційної техніки призвів лиш до того, що найліпше чутно найверескливіший голос, хоч навіть і найбрехливіший».
- Трансгуманізм…
Якщо Лем міг передбачити світ постправди, то чому він не міг передбачити появу трансгуманізму? Зрозуміло, письменник не вживав цього слова, однак наблизився до цієї ідеї в короткій п’єсі «Чи існуєте ви, містере Джонсе?» (1955 р.). У творі, який ліг в основу фільму Анджея Вайди «Листковий пиріг», Лем роздумував (тоді лише гіпотетично) про правовий статус людини, чиє тіло й органи (в тому числі мозок) в результат багаточисленних операцій практично повністю складається із протезів. Компанія, яка фінансувала лікування, подає на нього в суд, оскільки вважає його своєю власністю. П’єса зачіпає питання, які стають актуальними тільки сьогодні, і досліджує явища, котрі отримали назви лиш недавно: наприклад, трансгуманізм…
- …і біотехнології
Лем завжди вважав, що нові технології мають свій темний бік. Уже в 60-их роках він розумів, що заволодіння технологіями людського тіла – лише справа часу.
В «Подорожі двадцять першій» із «Зоряних щоденників Ійона Тихого» головний герой приземляється на планеті Дихтонії. Мешканці цієї планети досягли такого поступу в науці, що здатні змінювати своє тіло на будь-який спосіб і скільки завгодно. Через багато років, у кінці ХХ століття, Лем, роздумуючи про небезпеку, яку становить клонування людських організмів (він вважав це явище початком нової епохи рабства), згадував свої оповідання: «Мої написані 40 років тому сатиричні оповідання, в яких кора головного мозку використовується як прикраса для шпалерів, починають набувати форми жахливої реальності».
Жахлива чи ні, наша реальність все одно нас заворожує – і провидчі обдарування Станіслава Лема відіграють тут не останню роль.
Джерело: Culture.pl https://photo-lviv.in.ua/15-suchasnyh-rechej-poyavu-yakyh-peredbachyv-stanislav-lem/
https://photo-lviv.in.ua/category/lyudy-lvova/
Повністю прочитати див.:
https://www.ar25.org/article/lyudyna-shcho-peredbachyla-maybutnye-stanislav-lem.html
Culture.pl https://photo-lviv.in.ua/15-suchasnyh-rechej-poyavu-yakyh-peredbachyv-stanislav-lem/
https://photo-lviv.in.ua/category/lyudy-lvova/
Дайджест підготовлений за Інтернет ресурсами.
Укладач: Ганна ПРОКОПЧУК, завідувачка бібліотеки МФК ХДМА09.09.2021 р.