Відокремлений структурний підрозділ «Морський фаховий коледж

Херсонської державної морської академії»

Бібліотека

 

Міжнародний день моряка в календарі ООН на 2023 год — 25 червня.

Однією з найбільш легендарних професій у всьому світі, без перебільшення, звичайно ж є професія моряка.

Щороку 25 червня відзначається Міжнародний День моряка. Рішення про святкування прийняли у 2010 році. Держави-члени Міжнародної морської організації, що входить до складу ООН, підписали відповідну резолюцію.

День моряка святкують ті, кому на воді більш звично, ніж на суші, кого вабить романтика океанів, в чиїй крові морська сіль, кому підвладні морські простори. І коли на морі хитавиця і бушує шторм, вони в’яжуть канати, швартують судна та виконують ще масу роботи, щоб вчасно доставити вантаж.

Статистика говорить, що майже 80% світової торгівлі здійснюється за допомогою моряків торгового флоту. Сьогодні через російську блокаду світовий ринок стикнувся з дефіцитом товарів.

Офіційно в Україні посвідчення особи моряка мають біля 200 тис. осіб, проте фактично моряків, що регулярно ходять у рейс, удвічі менше. Як правило, половина з них працює, інша перебуває на суходолі.

У всьому світі понад півтора мільйони людей пов’язали свою професію з морською стихією. Українці на шостому місці за чисельністю серед моряків, що працюють на глобальному ринку. Сьогодні через російську блокаду світовий ринок стикнувся з дефіцитом товарів.

Через повномасштабну агресію Росії опинились заблокованими морські простори і порти України. Тому багато українських моряків долучилися  до лав ЗСУ для захисту наших кордонів, водних просторів. Моряки, які працюють намагаються допомоги ЗСУ фінансовою підтримкою, донатами.

Робота моряка не тільки романтична, сповнена пригод, але й неймовірно важка та небезпечна: сучасне складне обладнання суден вимагає глибоких знань і професіоналізму; море не завжди спокійне, а судна часто проходять через небезпечні зони. Але ж тільки сміливим підкоряються моря! Нехай цим сміливцям завжди буде попутний вітер.

Сім футів під кілем в Міжнародний день моряка та інші 364 на рік!

Укладач: 

Ганна ПРОКОПЧУК, завідувачка бібліотеки,

19.06.2023 р.

 

Відокремлений структурний підрозділ «Морський фаховий коледж

 Херсонської державної морської академії»

Бібліотека

 

 

Цікаво про професію

 

Професія – судновий електромеханік

 

Електрика на судні – найважливіший вид енергії. На сучасному транспорті електрична енергія використовується для приведення в дію майже всіх суднових механізмів, як надійний засіб управління, зв’язку, сигналізації, освітлення та інших потреб. А ще це складне устаткування вимагає висококваліфікованого обслуговування. Судновий електромеханік – сьогодні одна з найвідповідальніших технічних професій, це спеціаліст який володіє необхідними теоретичними знаннями і практичними навиками по експлуатації суднового електрообладнання, здійснює його обслуговування і ремонт, відповідає за його працездатність і безпеку.  Адже від справності та надійності електричних установок залежить безпека судна і людей.

Обов’язкові мінімальні вимоги для дипломування суднових електриків,  необхідні знання і компетенції містить Міжнародна конвенція про підготовку і дипломування моряків та несення вахти (ПДНВ).

Сьогодні на ринку праці існує жорстка конкуренція. Тож щоб знайти своє «місце під сонцем» потрібно бути кращим в своїй професії. А щоб таким стати, потрібно ваше бажання здобувати знання та  вміння їх використовувати в реальних виробничих, життєвих ситуаціях. Одним із гасел європейської освіти є «Освіта упродовж всього життя».  Читання та повсякденне  відстеження найновішої інформації у своїй професійній сфері має стати правилом для тих, хто бажає досягти успіху.

 Модель успішної мобільної конкурентоспроможної особистості випускника сьогодні складається з багатьох компетенцій. Серед них інформаційна, тобто вміння знаходити, обробляти і використовувати потрібну інформацію з різних джерел, вміння аналізувати і критично ставитись до інформації.

Трошки професійного гумору:

– Я найважливіша у світі, – сказала Вікіпедія.  – я знаю все. До мене всі звертаються за порадою!

– Хм, – посміхнувся Інтернет, – головний і найважливіший у світі Я! Без мене немає Вікіпедії!

– От і неправі ви двоє! Я найважливіша – без мене і вас не було б! – сказала Електрика.

– Ну-ну! Я покажу вам хто тут головний і найважливіший – злорадно посміхнувся ЕЛЕКТРИК і відключив рубильник.

Вважаємо, що цей гумористичний приклад є доказом того, що рівень професіоналізму людини визначається не тільки ґрунтовним знанням основ свого фаху, а й умінням застосовувати здобуті знання на практиці.

============================================================

Short- інформація «Історія Калейдоскоп електротехніки»

Електротехніка – наука про теоретичне вивчення та практичне застосування електричних і магнітних явищ для виробництва, пересилання, розподілу та перетворення електричної енергії в інші види енергії : світлову, теплову, механічну, хімічну .

Початок розвитку електротехніки припадає на першу половину ХІХ ст., коли були відкриті основні закономірності в галузі електромагнітних і електричних явищ та почалися перші спроби практичного застосування електричної енергії.

Приймачі електричної енергії (електричні двигуни, трансформатори, лампи освітлення, нагрівальні елементи) працюють без виділення будь-яких речовин (шкідливих газів), є екологічно чистими.

Вимоги часу є такими, що дисципліна «Електротехніка» стає базовою при підготовці фахівців різних галузей. Отже, без знання електротехніки сьогодні не можна бути добре підготовленим спеціалістом з будь-якого напрямку виробництва, науки і техніки.

Електротехнічні матеріали, електроматеріалознавство. У наш час вже неможливо назвати якусь галузь техніки де б не використовувалась електрична енергія. На використанні електроенергії базуються найновіші досягнення науки й техніки в галузі електроніки, радіотехніки, кібернетики, виробництва атомної енергії, космонавтики , медицини тощо. Без електротехніки не існували б сучасні інформаційні системи від цехових до світової мережі Інтернет.

Всі технології , які пов’язані з електротехнікою, потребують спеціальних матеріалів які зазвичай поділяють на:   провідники, діелектрики., напівпровідники, магнітні.

Short- інформація «Казкова електрика». Великий вчений Тесла писав: «Хто дійсно хоче зрозуміти велич нашого часу, той має ознайомитись з історією науки про електрику. І тоді він дійсно дізнається про казку, якої навіть немає серед  казок «Тисяча і одна ніч»». 

Коли ми  були малими дітьми ми всі любили читати казки, хвилювались за героїв у тій чи іншій ситуації. Але ніколи не задумувались, що ті чи інші чарівні сили, предмети і події про які йдеться в казках, втілені в життя вченими винахідниками. Казкарі любили використовувати в своїх творах матеріали, які ми сьогодні називаємо ізоляційними чи провідниками. От, наприклад, матеріал – провідник описаний у відомій всім казці. «Всі вони були синами однієї матері, тож приходились один одному рідними братами. Вони були дуже красиві: рушниця на плечі, груди колесом, мундир червоний із синім… Вони лежали всі 20 років в одній коробці». («Олов’яний солдатик»,  Г.Х. Андерсен).

Олово — матеріал, який використовується при паянні а його основним видом є бронза.

=============================================================

Short-інформація «Цікаві факти про електрику».

У Японії існують дві енергомережі з різними частотами. Зазвичай в межах однієї держави мережева напруга має певну частоту – або 50 Гц, або 60 Гц. А в Японії існують дві системи – у західній частині частота становить 60 Гц, в східній -50 Гц, і між ними діють чотири конвертера частоти. Так сталося, оскільки для енергосистеми Токіо в 1895 році закупили генератори німецької компанії АЕО, а для Осаки рік потому -американські генератори Сепегаї Еіесігіс. З того часу кожна з цих мереж розвивалася за своїми стандартами, проводити уніфікацію виявилося занадто витратно.

Павуки використовують силу електрики для полювання. Клей, яким павуки покривають нитки павутини, не просто утримує комах, що пролітають. Завдяки своїм електростатичним властивостям він сприяє ще і тому, що нитки павутини самі витягуються до комах, які в процесі польоту і тертя повітря накопичили на собі статичний заряд (неважливо, позитивний чи негативний). Нитки можуть відхилятися до 2 мм, але з величезною швидкістю — 2 метри за секунду.

Також було виявлено, що клейкі спіралі павутини деформують електростатичне поле Землі на відстані декількох міліметрів.

Продукція сільського господарства збільшується під дією блискавки.

Багато поколінь японських фермерів, які вирощують гриби, помічали збільшення їхнього росту в тому місці, куди потрапила блискавка. У 2010 році вчені Іватського університету опублікували результати досліджень, в ході яких піддавали гриби дії штучно створених блискавок. Виявилося, що електричні розряди від 50 до 100 тисяч вольт справді збіль­шують продуктивність для восьми з 10 досліджуваних видів, причому в деяких випадках більш ніж удвічі.

Бджоли можуть дістати певну інформацію з електричного поля квітів.

Бджоли під час польоту через тертя повітря по волосках на тілі накопичують на собі позитивний заряд, а квіти зазвичай мають негативний. Вже давно відомо, що завдяки такій різниці пилок з квітки буквально перелітає на тіло бджоли.

Але недавні експерименти допомогли виявити, що бджоли і джмелі можуть витягувати з характеристик електричних полів корисну для себе інформацію. Наприклад, змінене поле рослини після візиту однієї бджоли може повідомити інший, що нової порції нектару в квітці ще немає

Птах, що сидить на дроті, не гине від враження струмом. Птах, що сидить на дроті високовольтної ЛЕП, не страждає від струму, тому що його тіло — поганий провідник струму. У місцях дотику пташиних лап до проводу створюється паралельне з’єднання, а оскільки провід набагато краще проводить електрику, по самому птахові біжить дуже малий струм, який не може заподіяти шкоди.

Проте варто птаху на дроті торкнутися ще якого-небудь заземленого предмета, наприклад металевої частини опори, вона відразу гине, адже тоді вже опір повітря порівняно з опором тіла занадто великий, і весь струм йде через птаха.

Дзвіночок, що безперервно дзвонить вже понад 150 років.

В Оксфордському університеті є електричний дзвоник, який безперервно дзвонить з 1840 року. Він використовує електростатичне тяжіння, тому споживає дуже малий струм. Сухі елементи, що живлять його, облиті сіркою для герметичності, і ніхто точно не знає, як саме вони влаштовані.

Електрична лампочка, що працює безперервно вже понад 100 років.

У пожежній частині каліфорнійського міста Лівермор висить електрична лампочка потужністю 4 вата, що працює практично безперервно з 1901 року. Гасла вона лише кілька разів під час відключення електрики і двічі під час переїзду.

Едісон сприяв винаходу електричного стільця. Винахідник Томас Едісон у 1880-х роках працював над системами електрифікації американських міст, проте не міг передати постійний струм далі декількох кварталів. Його конкурент Джордж Вестінгауз із Ніколою Теслою як консультант домігся великих успіхів, використовуючи змінний струм.

У цій «війні струмів» Едісон не гребував чорним піаром — для наочної демонстрації небезпеки змінного струму він спонсорував розробку електричного стільця для страти, але розробки Вестінгауза зрештою здобули перемогу на ринку.

Перший трансатлантичний телеграфний кабель пропрацював лише місяць. Перший телеграфний кабель, прокладений на дні Атлантичного океану в 1858 році, був знищений всього через місяць після завершення будівництва. Уілдман Уайтхаус, який на той момент обіймав посаду головного електрика, подав на нього занадто високу напругу, намагаючись збільшити швидкість передачі сигналу.

=============================================================

Short- інформація з електробезпеки

Враження електрострумом . Курсанти, як майбутні електрики, мають бути не тільки професійно компетентними, але й володіти життєвими і здоров’язберігаючими компетенціями, тобто пам’ятати про небезпеки пов’язані з використанням електричного струму як на фаховому рівні так і побутовому.  Дія електроструму на організм людини дуже складна. При проходженні через організм людини електрострум переходить у теплову енергію і визиває опіки, або хімічну – електроліз крові.  В залежності від  струму, його частоти і часу дії опіки можуть бути дуже складними і такими, що вражають не тільки шкіру і м’язи, а також внутрішні органи, судини. Небезпечним для життя вважається струм 0,1 А та від 30 Вт.

Дуже небезпечна і хімічна дія електроструму на організм. При електролізі крові міняється її хімічний склад, порушується життєдіяльність всіх клітин організму.

Небезпека від електроенергії може підстерігати нас і в побуті, і навіть на прогулянці під час грози.

=============================================================

У наш час вже неможливо назвати якусь галузь техніки. де б не використовувалась електрична енергія. На використанні електроенергії базуються найновіші досягнення науки й техніки в галузі електроніки, радіотехніки, кібернетики, виробництва атомної енергії, космонавтики , медицини тощо. Без електротехніки не існували б сучасні інформаційні системи від цехових до світової мережі Інтернет.

Приймачі електричної енергії (електричні двигуни, трансформатори, лампи освітлення, нагрівальні елементи) працюють без виділення будь-яких речовин (шкідливих газів), є екологічно чистими.

Вимоги часу є такими, що дисципліна «Електротехніка» стає базовою при підготовці фахівців різних галузей. Отже, без знання електротехніки сьогодні не можна бути добре підготовленим спеціалістом з будь-якого напрямку виробництва, науки і техніки.

Укладачі: 

Ганна ПРОКОПЧУК, завідувачка бібліотеки,

Ірина МОСЕЙЧЕНКО, бібліотекар

  1. 06.2023 р.

 

 

Відокремлений структурний підрозділ «Морський фаховий коледж»

Херсонської державної морської академії

Бібліотека

 

ДАЙДЖЕСТ

Збереження спокою та

емоційної рівноваги в умовах війни

 

“Як би ми не були “готові” до того, що зараз відбувається, неможливо нормально сприймати те, що у 2022 році ми чуємо слово “війна”. Усі реакції, які виникали у вас сьогодні вранці чи виникають зараз, — абсолютно природні й не варто відчувати за це провину” залежно від провідного типу нашої нервової системи, коли почули страшне слово чи звуки сирени, у когось почалася паніка, у когось почастішало серцебиття, когось почало “трясти”, хтось метушився чи завмирав, а хтось почав плакати…

У нинішній ситуації надзвичайно важливо зберігати спокій, не панікувати й акумулювати свої сили для підтримки родини та країни. Це вкрай складно в обставинах, що наразі відбуваються.

АЛГОРИТМ ВПЛИВУ НА СПОКІЙ

Важливо пам’ятати: після фази гіперактивності, у якій, наприклад, ми перебували весь ранок чи якусь частину дня, цілком закономірно настає фаза стабілізації, а потім – виснаження. Аби не дійти до останньої фази, треба почати вчасно піклуватися про себе. Треба робити все, що можливо, щоби ви могли хоча б на якийсь час “відключатися”.

Наприклад, якщо з вами є хтось поруч можете “чергувати”, моніторити новини чи спати, це важливо робити.

Адже, якщо після фази виснаження, доведеться знову реагувати, нервова система може не витримати навантаження.

 

Швидкі дії, як вплинути на спокій:

  • Нервова система влаштована так: коли небезпечно тілу, усі знання не засвоюються. Тож перше, що треба зробити, – повернути безпеку своєму тілу. Якщо поруч із вами дитина, обійміть її і скажіть: “Я з тобою”. Якщо її рухи пришвидшені, треба говорити повільно, тихо й бути на рівні очей дитини.
  • Безпека для людей – це про режим дня, рутину. Робіть, усе, що ви запланували, якщо це можливо. Наприклад, піти в душ, поприбирати, поїсти, приготувати їжу.
  • Пам’ятайте, що треба пити воду. Коли симпатична система активна, у нас пересихає в роті. Якщо не хочете пити, хоча б змочіть губи чи пополощіть рот.
  • Треба їсти чи принаймні жувати. Коли ми жуємо, нервова система виходить зі стану паніки. Носіть із собою жуйки, цукерки. Ідеально, щоби було щось із вираженим смаком, аби повернути себе в стан мінімального спокою.
  • Візьміть у ліву руку якийсь предмет, який можете проконтролювати. Коли ми беремо щось у ліву руку, то, фактично, беремо під контроль усе, що відбувається в правій півкулі мозку. Усі тривожні думки й образи – це зокрема робота правої півкулі.
  • Сконтактуйте із сусідами, щоби відчувати, що поряд є підтримка. Якщо є можливість зібратися кількома сім’ями чи класом десь у безпечному просторі, це буде чудово. Так ви зможете влаштувати “колективну безпеку”.
  • Підтримуйте свої емоції. Дайте собі можливість проявити емоції, які відчуваєте. Якщо важливо плакати чи злитися, так і робіть. Наприклад, коли людина матюкається, виділяється гормон ендорфін. А це допомагає знеболити процес. (До речі, є симпатичні українські матюки – «от трясця!», «провались крізь землю» та ін.)
  • Коли вранці я почула сирени, то зрозуміла, що не можу говорити. Це для мене не властиво. Це пояснюється так: коли страшно, у нас вимикаються зони Брока, що відповідають за говоріння. Якщо ви відчуваєте те саме чи чуєте, що в дітей сиплий, нетиповий голос, співайте, кричіть, говоріть голосно.
  • Дозвольте собі “потупити”. Коли ми перебуваємо в стані травматизації, терапевти рекомендують грати на тетрисі, з кульками. Можете пограти в комп’ютерну гру.
  • Коли ми не можемо нічого проконтролювати, треба виконати дії, які мають хоч трохи контролю. Тобто те, за що ви можете взятися й що даватиме швидкий результат. Наприклад, щось швидко спекти чи прибрати на полиці.
  • Якщо ви ходите квартирою, краще йти перехресно: ліва рука, права нога. Коли ми перебуваємо в стресовому стані, то переважно ходимо паралельно: права рука, права нога. Це означає, що порушені зв’язки між кулями мозку.
  • Для того, щоби повернути в дію префронтальну кору (частину, якою ми думаємо), важливо поставити собі запитання: “Я розглядаю всю доступну інформацію чи звертаю увагу тільки на погані новини?”. Не зважаючи на всю інформацію, що є в інформаційному просторі, є хороші новини. Наприклад, ми знаємо, скільки атак відбито. Важливо поділяти думки та факти. Факти – те, що повідомляють в офіційних джерелах інформації, думки – наша інтерпретація.
  • Запитайте себе: “Моя дівчинко (мій хлопчику), що я можу зараз для тебе зробити?”. І зробіть це для себе. Турбота про себе згодом повернеться сторицею.

 

Точка екстреної допомоги під час паніки

  • Знайдіть точку між безіменним пальцем та мізинцем і надавіть на неї. Це точка, на яку ми впливаємо, коли стає страшно. Це допомагає заспокоїтися.

Обов’язкова вправа

  • Навіть якщо ви забудете про все інше, пам’ятайте про цю вправу. Як тільки з’являється можливість, зробіть “потягусі”, потягніться вверх. До того ж запропонуйте дітям потягуватися. Якщо ви вмієте займатися йогою чи стретчингом, загадайте про це саме зараз.
  • Пам’ятайте, що неврологи розповідають про понижений та підвищений тонуси. Коли ми в стані стресу, м’язи в спазмі. Нам треба повернути їхній нормальний тонус – саме так ми виходимо зі стану стресу.
  • Якщо важко, ви перебуваєте в закритому просторі й не можете потягнутися, принаймні потягніть пальці рук, ніг, шию. Це допоможе повернути активність префронтальної кори, щоби думати і швидко реагувати.

Вправа «Я – океан»

Уявіть, що ви миттєво виростаєте розміром в океан. Виростаєте величезними, як сонячний промінь чи найвища гора, стаєте дуже високими та широкими по горизонталі та вертикалі. Відчуйте, що за вами — сила вашого роду, країни, військових, знань. Відчуйте, який стан приходить. Буде класно, якщо картинку з океаном ви поставите собі на заставку.

Уявіть: у вас зараз є вибір. Ви можете відчувати себе маленькими склянками води, чого від нас очікують вороги, а можемо відчувати себе величезним океаном, який може вмістити в себе всю тяжкість часу, з якою ми зіштовхнулися.

 

Як пояснити дітям і підліткам, що таке війна та чому вона почалася?

Ми можемо пояснити, що війна – це агресивні дії однієї країни щодо іншої. Війна вже триває 8 років, просто вона була для нас непомітна. Зараз це змінилося. Якщо нагадайте про загальнолюдські цінності  та акцентуйте, що цінності людей і країн можуть не збігатися бувають навіть дуже протилежні.

Війна – це завжди страшно та жахливо. Ми маємо робити акцент: “Дивися, ми зараз у безпеці й наша армія робить усе, щоби ми залишалися в безпеці. А для того, щоби ми були в більшій безпеці, нам треба прислуховуватися одне до одного, важливо, щоби ти робив те, що я кажу. Ти відповідаєш за те-то й те-то”. Дитину важливо зробити відповідальним за щось. Будь-яка розмова з дитиною має закінчуватися обіймами.

І запам’ятайте: корабель не тоне на воді, він тоне, коли вода потрапляє всередину нього. Тому не так важливо, що ззовні, важливо – що ми впускаємо всередину. Опікуйтеся своїм психологічним здоров’ям.

 

Джерело: Долаємо паніку. Відкрита зустріч із психологинею Світланою Ройз для вчителів та батьків. (https://www.youtube.com/watch?v=g17n1KyXXh0&t=5s)

 

24.05.2023 р.

Укладач: Ганна ПРОКОПЧУК, завідувачка бібліотеки

Морський фаховий коледж

Херсонської морської державної академії

Бібліотека

 

                                                                                              Short — інформація

Всесвітній день моря 2021:

 Seafarers at the core of shipping’s future =

Моряки: запорука успіху судноплавства майбутнього»

У 1978 році IMO заснувала Всесвітній день моря з метою привернути увагу до проблеми безпеки на морі і збереження морських біоресурсів. Це один з міжнародних днів у системі Організації Об’єднаних Націй. Відзначається за рішенням Х сесії Асамблеї  Міжурядової  морської  консультативної організації (ИМКО) в останній четвер вересня.

Мета Всесвітнього дня моря привернути увагу міжнародної громадськості до того, який непоправний збиток морям і океанам наносять перелов риби, забруднення водоймищ і глобальне потепління. Два найбільш важливі завдання – підвищення безпеки на морі і попередження забруднення морського середовища.

У 2021 році Всесвітній день моря відзначається 30 вересня. Щорічно обирається тема і тези для заходів під егідою міжнародної події – Дня моря.  Тема  Всесвітнього дня моря на 2021 рік – Seafarers at the core of shipping’s future = Моряки: запорука успіху судноплавства майбутнього».

Тема 2021 року покликана звернути увагу на мореплавців, їх роль в забезпеченні постачання, і на ті проблеми, з якими вони стикаються. Таке гнучке формулювання, як «запорука успіху судноплавства майбутнього», дозволяє приділити увагу найширшому спектрі питань: охорони праці працівників торгового флоту, безпеки на морі, захисту навколишнього середовища, правових питань, і навіть перспективам самій професії моряка на тлі зростаючої автоматизації та інформатизації вантажоперевезень.

День моря  присвячений  розвитку безпечного, ефективного та сталого судноплавства. Коли мова заходить про шкоду морського флоту для екології, зазвичай згадуються масштабні катастрофи, пов’язані з розливами нафти, але насправді судна впливають на навколишнє середовище не тільки цим.

З моменту свого створення в 1958 році ІМО приділяла особливу увагу питанням охорони навколишнього середовища. 90% всієї міжнародної торгівлі припадає на морські судна. Це одночасно найефективніший економічно і самий доброзичливий до природи метод. Внесок торгового флоту в утворення парникових газів менше, ніж у автомобілів, а безперечне лідерство належить, звичайно, енергетичному сектору та промисловості.

Головний інструмент для забезпечення екологічності вантажоперевезень – Міжнародна конвенція по запобіганню забруднення з суден (MARPOL). Цей документ постійно оновлюється, і спрямований не тільки на попередження витоків нафти, палива і інших шкідливих хімікатів. Також конвенція здійснює контроль за утилізацією побутових відходів і сміття на суднах, і зменшення забруднення повітря.

Конвенція чітко описує вимоги безпеки під час перевезення небезпечних вантажів, у тому числі нафти. Це і технічні вимоги до проектування суден, і інструкції по розробці транспортних маршрутів, і стандарти техніки безпеки та підготовки моряків.

Рано чи пізно у всіх суден закінчується термін служби. Ще один спосіб зменшити забруднення природи – відправляти їх на переробку. Судна складаються в основному зі сталі та інших сплавів, придатних до повної переробки. За дотриманням стандартів якості  також стежить ІМО.

Забруднюють судна і повітря: як і весь транспорт, вони є джерелами парникових газів. Незважаючи на те, що вуглецевий слід флоту невеликий – всього близько 2,7% від світового, Конвенцією MARPOL передбачені заходи щодо його зниження. ІМО розроблений і впроваджений індекс енергоефективної конструкції. Його можна вважати першим механізмом, який регулює вуглецеві викиди, прийнятим офіційно на міжнародному рівні. Індекс встановлює максимальну кількість вуглецю, який викидає транспортний засіб під час перевезення однієї тонни вантажу на одну морську милю.

Ще одна складність – звичайне сміття. Екіпаж і пасажири судна, перебуваючи в морі, виробляють ті ж відходи, що і всі інші люди. MARPOL вдалося встановити правила утилізації таких відходів, і, що найважливіше, повністю заборонити скидання в океан пластик –  він  становить 83% від усього морського сміття.

Проте, деяке сміття все ж можна викидати в воду в місцях, де це дозволено. До них відносяться різні біологічні, які легко розпадаються,  відходи, як, наприклад, відходи рибальства. Можна затоплювати габаритні нейтральні матеріали, що складаються з бетону, сталі або інших неотруйних речовин. Кожне таке припущення обмовляється окремо, і зони, в яких скидання сміття дозволено, встановлює відповідальна за територію країна або організація.

Значна проблема,  це обростання днища судна різними морськими організмами і водоростями. Це погіршує характеристики судна та сприяє руйнуванню корпусу. Крім того, створюється загроза поширення інвазивних морських видів і потенційно небезпечних бактерій. Для боротьби з цим використовуються спеціальні покриття і фарби, що містять токсичні елементи. ІМО, прекрасно усвідомлюючи необхідність такого підходу, все ж домоглася заборони найбільш токсичних речовин, здатних накопичуватися в воді і донних відкладеннях

В сучасних суднах  як баласт використовується вода, що закачується в спеціальні ємності. Вони також можуть стати джерелом забруднення води, або послужити причиною поширення інвазивних тварин і бактерій, потенційно небезпечних і для людини. Конвенцією MARPOL регулюються правила управління баластом, не допускається скидання забрудненої води.

Тема 2021 року також є продовженням теми 2020 року «Стале судноплавство для стійкої планети» і безпосередньо пов’язана з нею, щоб підкреслити роль, яку моряки будуть грати в забезпеченні сталого майбутнього судноплавства.

Сталий розвиток судноплавства, таким чином, дозволить не тільки скоротити до мінімуму забруднення світового океану, а й також внести свій внесок в боротьбу зі зміною клімату, поширенням інвазивних видів. Судноплавство створює робочі місця не тільки для  моряків, а й працівників верфей, портів, конструкторських організацій. Все це дозволить ще на крок наблизитися до майбутнього, в якому людство буде процвітати не просто разом з планетою, а як її гармонійна частина.

Укладач: Ірина МОСЕЙЧЕНКО, бібліограф                                             03.09. 2021 р.

Морський фаховий коледж

Херсонської морської державної академії

Бібліотека

ДАЙДЖЕСТ

Станіслав Лем: фантаст чи провидець.

Речі які передбачив у своїх творах письменник.

(до 100-річчя від дня народження польського письменника-фантаста

Станіслава Лема (1924-2006))

Станіслав Лем – це один із найвідоміших у світі польських письменників. 50 його книжок розійшлися накладом 40 мільйонів примірників. Твори Станіслава Лема перекладені 41 мовою, в тому числі українською. На основі оповідання «Соляріс» були зняті два фільми. Фахівці наголошують, що Станіслав Лем передбачив низку деталей технологічного прогресу, таких як: Інтернет, віртуальний світ, штучна інтелігенція, гонка озброєнь у космосі.

«Був філософом майбутнього», – говорив він про себе.

Джерело: https://www.radiosvoboda.org/a/951211.html

Станіслав Лем народився у Львові 12 вересня 1921 року в родині лікаря і продовжив «сімейну» професію. Він закінчив Ягелонський медичний університет у Кракові в 1948 році і згодом деякий час був практикуючим лікарем, а у вільний час почав писати оповідання.

Вперше його твори були опубліковані в 1946 році – в світ вийшли науково-фантастичні повісті. Пізніше це захоплення переросло в основне заняття, і перший літературний успіх прийшов до Лема після публікації роману «Астронавти» в 1951 році, який потім неодноразово публікувався за кордоном і завоював широку популярність.

Але на високий п’єдестал визнаного авторитету в галузі наукової фантастики Станіслава підняв інший його роман – «Магеланова хмара» (1955 р.). З цього часу Лем – професійний письменник.

Популярність прийшла до нього швидко. За чверть століття він створив кращі свої науково-фантастичні твори, в яких викривав споживацьке ставлення до життя і мілітаризм. За творами Лема знято кілька фільмів. Наприклад, роман «Солярис» (1961 р.), який неодноразово було екранізовано – зокрема в СРСР режисером А. Тарковським.

Лем – автор фундаментальної філософської праці «Сума технології», у якій передбачив створення віртуальної реальності, штучного інтелекту, а також розвинув ідеї автоеволюції людини, створення штучних світів і багато іншого.

У всьому світі фахівці-футурологи знають ґрунтовну наукову розвідку Лема «Фантастика і футурологія» (1970 р.). Протягом останніх десятиліть творчості письменника відзначені переважним інтересом до філософії, соціології, методології, а не до художньої літератури.

Проза Лема – це філософія, викладена читачеві в художніх образах, де він брав під сумнів все, аж до найпростіших істин.

Головний «ворог» на його думку – розумова лінь, небажання вдумуватися в суть речей і в закони, що керують всесвітом.

Твори Лема – високоосвіченої людини, що прекрасно розбиралась в астрономії та біології, кібернетиці та фізиці – рясніють інтелектуальним гумором і грою слів.

Його книги перекладені на 41 мову, їх тираж становить близько 30 млн. примірників.

Помер Станіслав Лем 27 березня 2006 року в Кракові. Письменник не хотів безсмертя і безпосередньо говорив про це, але дуже дбайливо ставився до часу.

«Для мене немає нічого дорожчого за час», — говорив він.

Пам’ятаймо про головного ворога – розумову лінь.

https://www.ar25.org/article/lyudyna-shcho-peredbachyla-maybutnye-stanislav-lem.html

15 сучасних речей, появу яких передбачив Станіслав Лем

Електронні книжки, планшети і смартфони, Ґуґл і навіть Матрікс описані ще в середині ХХ століття автором «Соляріса». Ось так Станіслав Лем передбачив майбутнє, в якому ми нині живемо.

Оптони, лектони, тріони і фантоматони… Можливо, ці слова вам невідомі, проте більшістю предметів, які вони описують, ви користуєтеся кожного дня. Станіслав Лем, класик польської наукової фантастики, передбачив їх появу задовго до того, як вони стали частиною нашого повсякдення. А ще творчість Лема суттєво вплинула на творців легендарної серії мультфільмів та однієї із найпопулярніших відеоігор.

Розповідаємо про найнеймовірніші передбачення Станіслава Лема, а також згадуємо його висловлювання на актуальні теми, зокрема про біотехнологію і трансгуманізм.

  1. Мабуть, Станіслав Лем був першим науковим фантастом, котрий передбачив кінець паперових книг. Це відбулося ще 1961 року в романі «Повернення з зірок»
  2. 2. Аудіокниги.

В тому-таки творі Лем передбачив популярність аудіокниг, які він називав «лектонами»

  1. Інтернет.

Уже на початку 50-х Лем припускав, що для збільшення ефективності потужних комп’ютерів належить їх об’єднати в єдину мережу. У своїх «Діалогах» (1957 р.) він називав цей напрямок розвитку цілком реалістичним: поступове накопичення «інформаційних машин» і «банків пам’яті» вело б до появи «державних, континентальних, а потім і міжпланетних комп’ютерних мереж». Лем став свідком того, як збулось багато з його передбачень. І це його дивувало.

Відоме його висловлювання, яке нібито прозвучало відразу після того, як Лем уперше скористався Інтернетом: «Доки я не користувався Інтернетом, то не знав, що на світі є стільки ідіотів».

4.Google

Приблизно в той самий час Лем передбачив майбутнє, в якому у всіх людей буде швидкий доступ до гігантської віртуальної бази даних – «тріонової бібліотеки». Тріони становили собою крихітні кварцові кристалики, «структура яких може змінюватися». Тріони працювали як сучасні флешки, однак були з’єднані радіохвилями, які формували гігантську базу знань. Ось як письменник зобразив цей процес у романі «Магелланова хмара» (1955 р.):

  1. Смартфони

У цій-таки книзі Лем описує те, що нагадує ранню версію смартфона: маленькі переносні пристрої із постійним доступом до тріонової бібліотеки.

Важливо нагадати, що Лем писав ці рядки у час, коли середньостатистичний комп’ютер був таких розмірів, що потребував гігантської зали.

  1. 3D-друк

В «Магеллановій хмарі» Лем також згадав цікаву модель виробництва, яка нагадує нинішню технологію друку 3D. Цікаво, що і логіка процесу, про який говорить Лем, не застаріла.

  1. The Sims

SimCity, гра авторів Sims, підготовлена студією Studio Maxis.

А що можна сказати про зв’язок Лема з комп’ютерними іграми? Віл Райт, розробник The Sims, однієї з найуспішніших ігор всіх часів і народів, не раз говорив, що Лем був його головним ідейним натхненником.

  1. Футурама

Зрозуміло, Лем не передбачив появи «Футурами», проте саме з його творчості черпав натхнення творець одного із найкращих телевізійних мультсеріалів початку ХХI століття. Сценарист шоу Д.С. Коен розповідав: «Моя мама обожнювала наукову фантастику. Вона й мене заразила любов’ю до цього жанру. Серед книг, які я прочитав у дитинстві, були такі твори Станіслава Лема, як «Зоряні щоденники Ійона Тихого» та «Оповідання про пілота Піркса». Думаю, ті дивні, сюрреалістичні і забавні оповідання справили на мене великий вплив; особливо мені сподобалася ідея, що роботи можуть бути людьми. Тим-то Бендер, найбільш «гуманізований» персонаж «Футурами», якось мірою зобов’язаний цим Станіславу Лему. Оповідання, про яке говорить Коен, – це, напевно, «Одинадцята подорож» із «Зоряних щоденників Ійона Тихого», а відповідний епізод серіалу називаться «Страх планети роботів» (The Fear of a Bot Planet, п’ятий епізод першого сезону).

  1. Електронний пил…

В «Кіберіаді» є й інші інноваційні, часом доволі дивні ідеї. Наприклад, «розумний пил» – мікроскопічні комп’ютери, здатні до самоорганізації, розмірами не більші за піщану крупинку, які працюють як єдина система. Ідея розумного пилу цілком відповідає останнім досягненням нанотехнології.

 

10 …і електронний бард

Ще одна смілива і дотепна ідея з «Кіберіади» – це електронний бард, комп’ютерний пристрій, який вміє писати вірші. Судячи зі всього, великий винахід робота-інженера Трурля частково матеріалізувався у вигляді експериментальних програм для написання віршів, яких зараз повно в інтернеті. А щоби побачити справжнього електронного барда, придуманого за проектом Лема, обов’язково відвідайте Центр Науки «Коперник» у Варшаві: там ви побачите акторів-роботів, які грають у спектаклях за оповіданнями Лема та інших авторів.

  1. Віртуальна реальність

Технології віртуальної реальності дивляться на нас буквально з-за кожного рогу. Та Станіслав Лем переконливо зобразив віртуальну реальність (т.зв. «фантоматику») ще 1964 року, задовго то того як багато західних футурологів почало серйозно обговорювати цю ідею.

У своїй книзі «Сума технології» польський фантаст описує «фантоматичний генератор», здатний створювати альтернативну реальність, яку годі відрізнити від «оригіналу». Лем зображав цю технологію як багатошарову: людина, котра покидає віртуальну реальність, не обов’язково повинна знову повернутися в «реальну».

Джерело:  Автор:Mikołaj Gliński

https://culture.pl/ru/article/13-rechey-yaki-peredbachiv-lem

  1. Матриця, або Велика Симуляція

У своєму аналізі фантоматики Лем наблизився до концепту ідеальної симуляції, відомої нам із фільму «Матриця» або із нещодавнього серіалу  «Світ Дикого Заходу». Похмурий образ великої симуляції Лем зобразив у романі «Футурологічний конгрес» (1971 р.). Він пов’язаний з концептом «цереброматики», тобто безпосереднього впливу на мозок за допомогою хімічних субстанцій.  В 2013 році ізраїльский режисер Арі Фольман зняв за романом С. Лема фільм «Конгрес».

  1. Постправда

Лема цікавив філософський аспект стрімкого розвитку технологій. Письменник наблизився до розуміння того, як циркулює інформація в сучасному світі. Сьогодні видно, що письменник передбачив багато феноменів сучасних ЗМІ, пов’язаних з концептом постправди. В романі «Глас Господа» (1968 р.) Лем писав: «Заборонені думки можуть обертатися в голові потайки, та що накажете робити, якщо значущий факт тоне в повені фальсифікатів, а  голос  істини  —  в оглушливому гамі і, хоча звучить він вільно, почути його неможливо? Розвиток інформаційної техніки призвів лиш до того, що найліпше чутно найверескливіший голос, хоч навіть і найбрехливіший».

  1. Трансгуманізм…

Якщо Лем міг передбачити світ постправди, то чому він не міг передбачити появу трансгуманізму? Зрозуміло, письменник не вживав цього слова, однак наблизився до цієї ідеї в короткій п’єсі «Чи існуєте ви, містере Джонсе?» (1955 р.). У творі, який ліг в основу фільму Анджея Вайди «Листковий пиріг», Лем роздумував (тоді лише гіпотетично) про правовий статус людини, чиє тіло й органи (в тому числі мозок) в результат багаточисленних операцій практично повністю складається із протезів. Компанія, яка фінансувала лікування, подає на нього в суд, оскільки вважає його своєю власністю. П’єса зачіпає питання, які стають актуальними тільки сьогодні, і досліджує явища, котрі отримали назви лиш недавно: наприклад, трансгуманізм…

  1. …і біотехнології

Лем завжди вважав, що нові технології мають свій темний бік. Уже в 60-их роках він розумів, що заволодіння технологіями людського тіла – лише справа часу.

В «Подорожі двадцять першій» із  «Зоряних щоденників Ійона Тихого» головний герой приземляється на планеті Дихтонії. Мешканці цієї планети досягли такого поступу в науці, що здатні змінювати своє тіло на будь-який спосіб і скільки завгодно. Через багато років, у кінці ХХ століття, Лем, роздумуючи про небезпеку, яку становить клонування людських організмів (він вважав це явище початком нової епохи рабства), згадував свої оповідання: «Мої написані 40 років тому сатиричні оповідання, в яких кора головного мозку використовується як прикраса для шпалерів, починають набувати форми жахливої реальності».

Жахлива чи ні, наша реальність все одно нас заворожує – і провидчі обдарування Станіслава Лема відіграють тут не останню роль.

Джерело: Culture.pl  https://photo-lviv.in.ua/15-suchasnyh-rechej-poyavu-yakyh-peredbachyv-stanislav-lem/

https://photo-lviv.in.ua/category/lyudy-lvova/

Повністю прочитати див.:

https://www.ar25.org/article/lyudyna-shcho-peredbachyla-maybutnye-stanislav-lem.html

Culture.pl  https://photo-lviv.in.ua/15-suchasnyh-rechej-poyavu-yakyh-peredbachyv-stanislav-lem/

https://photo-lviv.in.ua/category/lyudy-lvova/

Дайджест підготовлений за Інтернет ресурсами.   

Укладач: Ганна ПРОКОПЧУК, завідувачка бібліотеки     МФК ХДМА09.09.2021 р.